Back to all news

БПЛА та Дрони.

30.05.20263 min read
БПЛА та Дрони.

Сучасна війна в Україні стала найбільшим у світі полігоном для випробування безпілотних систем. Станом на 2026 рік Україна виробляє мільйони дронів щорічно завдяки зусиллям близько 450 компаній і державним замовленням на десятки мільярдів гривень. Але не кожен дрон однаково корисний на передовій. Підрозділи просять конкретні моделі під конкретні задачі — і для цього є чіткі причини.

Чому одного «хорошого дрона» не достатньо

Фронт сьогодні — це мозаїка з різних ситуацій. Є ділянки, де треба бачити ворога за 30 кілометрів. Є місця, де потрібно зупинити штурм у прямому контакті. Є задача коригувати артилерію і задача знищити конкретну одиницю техніки. Жодна одна модель не закриває все. Для ЗСУ особливо важливі БПЛА, що можуть здійснювати місії на відстань понад 10 км, з тривалістю польоту від 60 хвилин і більше, з тепловізором та захистом від заглушення сигналу. Але це лише базові вимоги — далі починається спеціалізація.

FPV-дрони: масова ударна сила

FPV (від англ. «від першої особи») — найпоширеніший тип ударного дрона на фронті. Оператор керує ним через окуляри, бачить картинку з камери дрона в реальному часі і веде апарат прямо в ціль. Найдешевші українські FPV-дрони-камікадзе коштують від 400 до 500 доларів за одиницю і показали найвищу рентабельність уражень у війні. Один дрон вартістю кілька тисяч гривень здатний знищити бронемашину вартістю мільйони.

Ключовий поділ сьогодні — між радіокерованими та оптоволоконними FPV. Перші дешевші, але вразливі до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Другі тягнуть за собою скляний кабель і фізично недоступні для глушіння — жодна глушилка не може вплинути на сигнал, що йде у кабелі, а не в повітрі. На деяких напрямках частка успішних польотів радіо-FPV впала з 70–80% до 30–40% саме через насичення ворожим РЕБ. Оптоволоконні дрони вирішують цю проблему принципово.

Розвідники з фіксованим крилом: «очі армії»

Для далекої розвідки потрібні зовсім інші апарати — крилаті БПЛА, які злітають як літак і можуть тривалий час барражувати над ворожими позиціями. Серед іноземних моделей найкраще на фронті показали себе два розвідники з фіксованим крилом — Vector (Німеччина) та FlyEye (Польща). Серед українських — Лелека-100 і Фурія, що здатні проводити місії на дальність 50 і більше кілометрів.

Такі апарати не знищують цілі самі — вони дозволяють знищити їх точно. Розвідник виявляє ворожу техніку, координати передаються артилерії або ударному FPV — і тільки тоді відбувається удар. Без розвідки артилерія б’є наосліп.

Квадрокоптери для коригування: проміжна ланка

Між далеким крилатим розвідником і FPV-камікадзе є ще один важливий клас — тактичні квадрокоптери для роботи в радіусі 10–15 кілометрів. Вони дають відеокартинку в реальному часі, можуть зависати і коригувати артилерійський вогонь по рухомих цілях. Саме цей клас становить найбільшу частку реальних запитів від підрозділів — вони універсальні, доступні і вирішують щоденні задачі фронту.

Чого хочуть підрозділи насправді

Коли командир частини підписує офіційний лист-клопотання на конкретну модель — за цим стоїть не особисте вподобання, а аналіз ситуації. Яка щільність РЕБ на їхній ділянці? Який рельєф? Які типові цілі? Які оператори є в наявності і що вони вміють? Відповіді на ці питання і визначають запит.

«Оптоволокно — це не срібна куля, а спеціалізований інструмент. У нас у підрозділі радіо й оптика йдуть паралельно. Що краще працює у конкретному завданні — те й беремо» — типова позиція операторів FPV-розрахунків. Підрозділам потрібні обидва типи одночасно, і ні один не замінює інший.

Висновок

Немає «найкращого дрона» взагалі. Є найкращий дрон для конкретної задачі, конкретного місця і конкретного екіпажу. Саме тому ми в ЛОГОС закуповуємо тільки під офіційні запити від командирів — з документами, з актами, з розумінням того, куди летить кожен апарат і навіщо.